Меню сайту
Категорії розділу
Булька [27]
авторський роман Галини Мирослави
Посилання [1]
Короткі оповідання з книги „Маю вам сказати” [0]
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Форма входу
Головна » Проза » Булька

12. Музика
Камінь – перший ударний інструмент. У тому числі і в музиці. Це абсолютно виразно усвідомила Ніка, коли щойно піднявшись на гору, жбурнула звідти маленький камінчик - і він ударився дуже боляче, як її пальчик по клавіші, коли вона вперше сіла за рояль. Тоді клавіша, щоб заспокоїти дівчинку, підняла свій дивний молоточок-баранець, що тут же приготувався до буцання, буцімто м’яч перед ударом у ворота, і він, недовго думаючи, буцанув по струні – не журись мов, світ прекрасний! Не один рік Ніка вивчала силу удару по клавішах, ніжні поплескування, теплі прогладжування, відчайдушні стрибки, чудернацькі підстрибування, вгрузання... "Ні”, - кричала вона, коли мама, майже благаючи, просила позайматись довше, аж потім звикла. Сьогодні, лише сьогодні, як довго вона до того йшла, все стало на свої місця: її душа піднімається вгору в горах і в музиці. Чому і в музиці? Гори – це і є музика. Тут стань. Тут співає душа. Тут свобода, надихаюча і заворожуюча, з невичерпним каскадом почуттів, від шалених до смішних, від гарячих до холодних. Музика – це і є гори, зі скелями та полонинами, з джерелами і водограями, з ущелинами і підніжжями. Граєш і невидиме бачиш наяву, чуєш, насолоджуєшся, пірнаєш у звук, танеш. Але занурюватись краще не зразу, а як камінчик, який, просікаючи шар за шаром воду, знову й знову показує себе, а може і назад оглядається, аж допоки не зникне десь далеко в глибині, наче усвідомивши свою місію.
Ніку, Віру і Вілю звела докупи музика. Раніше вони стрічались, та надто рідко. Віру Ніка знала зі школи. З Вілею познайомились на концерті. Ніка якраз спустилась сходами зі сцени, виконавши "Полонез” Огінського, сіла на своє місце і відчула, що їй потрібна терміново хустинка. Дівчинка поруч, ім’я її довідалась пізніше, виявилась Вілею. Як невідомо звідки надлетілий Ангел, вона простягнула Ніці біленьку хустинку з вишитою червоною квіточкою у кутику. Але справжня дружба почалась з Шопена, з його "Революційного етюду”*, з того шаленого пориву, кожний такт якого був мовби тактом серця, сповненого любові до Батьківщини. Тоді, на Майдані, Шопенівський твір пронизував абсолютно наскрізь. Просякнуті "Етюдом”, вони, усім своїм єством кожна, усвідомили, що їх, таких різних, єднає щось вище, більше за них, відчуття цього щось стають дуже виразними лише тоді, коли вони збираються разом.
Музика дала їй усе, але чи зможе вона надалі себе усю віддавати музиці?

* -Шопен "Революційний етюд"
Категорія: Булька | Додав: molro (26.12.2009) | Автор: Галина Мирослава
Переглядів: 624 | Коментарі: 1 | Теги: сцена, Шопен, галина мирослава, Любов | Рейтинг: 5.0/1
Всього коментарів: 1
0
1 Sofiya  
Щиро дякую Вам, Галина !!!
Ваша Проза i Поезія це Краса, що зачаровуе i дае натхнення !!!

Хай завжди буде Музика, сонце, яблунi у бiло-рожевому цвiтiннi, нiжно-зелина трава з яскравими крапками кульбабок..... Це щастя.

Thank you so much, dear Galina,for your beautiful support ! Very grateful !

З найщирішою до Вас повагою, вдячністю й найкращими побажаннями
Sincerely
Sofiya

Ім`я *:
Email *:
Код *:
Пошук
Друзі сайту